півтори години

1) що відбувається

2) наступний, що має відбутися

3) слухняний; ґречний, добре вихований

4) здатний до навчання, здібний до науки

1) (у напрямі) до

2) на, до

3) до (якоїсь мети), для (чогось), щоб

4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)

5) близько (якогось часу)

6) майже, приблизно, орієнтовно

7) для, на

* * *

1) що відбувається

2) слухняний; доброзичливий

3) здібний до навчання

1) рух у напрямку до предмету (по напряму) до

2) просування по дорозі до мети до, по дорозі

3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) до

4) наближення до певного моменту часу до, біля

5) призначення матеріальних засобів для, на

1) що відбувається

2) слухняний; доброзичливий

3) здібний до навчання

1) рух у напрямку до предмету (по напряму) до

2) просування по дорозі до мети до, по дорозі

3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) до

4) наближення до певного моменту часу до, біля

5) призначення матеріальних засобів для, на

половина; бир бучух півтора; бир бучух ай півтора місяці ВН, Б; бир бучух йашна йому півтора роки Б; бир бучух саатта за півтори години СБ; дӧрт бучух йыл чотири з половиною роки СБ; бир бучух йылдан бери оланымыз анда півтора роки наш син там У; алты бучух йыл шість з половиною років СК; эт'и бучух два з половиною СБФ, К.

половина; неповний О; йарым адам напівлюдина, дуже слабкий У; йарым бардах су ичти він випив півглека води СК; йарым дӱнйаа бӱйӱк той йапайлар роблять велике весілля на півсвіту СЛ; йарым эс О, йарым эсли К недоумок, несповна розуму, нетяма; йарым ока півока — 0,6 кг / / л М; йарым оха півлітра Б, У, К, СГ; йарым саат півгодини; йарым саатта йӱр- пройти за півгодини СБ; йарым сааттан зйадэ більше за півгодини СМ; бир йарым саат півтори години ВН, Г, К; йарым тахта півдошки ВН; йарым чеберка півцеберки СБ; йарым чувал ашуғум бар эди бабок у мене було півчувала СБ; эт'идэн йарым половина з двох К.

{'evri}
pron всеки
EVERY other/second всеки втори, през
EVERY other day през ден
EVERY three days през два дни, всеки трети ден
EVERY now and then/and again, EVERY once in a while, EVERY so often от време на време, понякога
EVERY bit/whit разг. във всяко отношение, напълно, съвършено, най-малко поне
she is EVERY bit of fifty тя има поне/най-малко петдесет години, he is EVERY bit as old as I той е поне толкова стар, колкото мен
EVERY here and there тук-там
EVERY which way ам. разг. от/на всички страни, навсякъде
EVERY last sl. всeки/всички без изключение
EVERY mother's son, EVERY man Jack of them разг. всички до един
I have EVERY reason/there is EVERY reason to believe him имам пълно основание да му вярвам

* * *

{'evri} pron всеки; every other/second всеки втори, през; every other d

* * *

всеки;

* * *

* * *

every[´evri] adj всеки; not \every family has a car не всяко семейство има кола; \every now and then ( again), \every once in a while, \every so often от време на време; понякога; \every so often, she goes to London от време на време тя ходи до Лондон; he is \every bit of fifty той е вече навършил поне 50 години; you are \every bit as clever as he is ти си точно толкова умен, колкото него; \every other ( second) week всяка втора седмица; през седмица; I visited her once \every six months посещавах я веднъж на всеки шест месеца; \every which way разг. от всички страни, отвсякъде; with \every good wish с всички най-добри пожелания.

1. live (и прен.); be alive

живял едно време once upon a time there lived

не му се живее he is tired of life

живея втори живот it was a narrow escape/a close squeak

да живее... long live..., разг. three cheers for...

да живееш сто години! may you live to be a hundred

няма да живея с орлите life is short, I won't live for ever

2. (пребивавам) live (в in), reside (in, at)

(временно) be living, be staying

живея на улица Х номер 25 I live at 25, X Street

живея на петия етаж I live on the fifth floor

живея на тази улица I live in that street

живея на село/в град I live in the country/in a town

живея при родителите си I live with my parents

живея в две стаи I occupy/inhabit two rooms

живеем на тясно we live in crowded conditions

живея в една стая с него we share a room with him; we room together

живея под наем be a tenant, rent o.'s home

къща, в която живеят работници под наем a house tenanted by workers

5. (съществувам по даден начин) live

живея със спомени live in the past, live on o.'s memories

живея с илюзии live with o.'s illusions; live in a fool's paradise

живея с надежда hope, be hopeful

живея редовен живот lead a regular life; keep regular hours

живея хубаво/щастливо live a happy life

живея безгрижно/весело lead a carefree/gay life

живея самотно lead a solitary existence/life

живея като куче lead a dog's life

живея както намеря за добре live as I think fit

добре си живея I have nothing to complain of

живея с някого (спогаждам се) get along with s.o.

(имам полови връзки с) live with s.o.

живеят като куче и котка they lead a cat and dog life

живея с чужди жени разг. womanize, be a womanizer

с него не може да се живее he makes life intolerable; he is hard to get on with

живея скромно live in a small way

живея оскъдно, живея тежък живот lead a hard life, live rough

живея в нищета live in poverty/destitution

живея на широко/на широка нога live at a high rate, live in a grand style

живея богато be/live/lie in clover, live off the fat of the land

имам от какво да живея have enough to live on/upon

живея от труда си live by o.'s work/by working, live on o.'s own earnings, keep o.s.

живея от заплатата си live on o.'s salary

едва живее с тази заплата he can hardly exsist on this salary

живея от перото си live by o.'s pen, earn o.'s living by writing

живея чрез мошеничество live by o.'s wits

живея на гърба/за сметка на някого live on s.o.

живея от подаяния live on charity

* * *

живѐя,

гл., мин. св. деят. прич. живя̀л 1. live (и прен.); be alive; да живее … long live …, разг. three cheers for …; да живееш сто години! may you live to be a hundred; \живея втори живот it was a narrow escape/a close squeak; живял едно време once upon a time there lived; не му се живее he is tired of life; няма да \живея с орлите life is short, I won’t live for ever;

2. ( пребивавам) live (в in), reside (in, at); ( временно) be living, be staying; живеем на тясно we live in crowded conditions; \живея в две стаи I occupy/inhabit two rooms; \живея в една стая с него we share a room with him; we room together; \живея под наем be a tenant, rent o.’s home; \живея при родителите си I live with my parents;

3. ( съществувам по даден начин) live; добре си \живея I have nothing to complain of; \живея богато be/live/lie in clover, live off the fat of the land; \живея както намеря за добре live as I think fit; \живея като куче lead a dog’s life; \живея на гърба/за сметка на някого live/sponge on s.o.; \живея на широко/на широка нога live at a high rate, live in a grand style; \живея оскъдно, \живея тежък живот lead a hard life, live rough, rough it; have a rough time; \живея от ден за ден live precariously; \живея от перото си live by o.’s pen, earn o.’s living by writing; \живея от подаяния live on charity/alms; \живея от труда си live by o.’s work/by working. live on o.’s own earning, keep o.s.; \живея редовен живот lead a regular life; keep regular hours; \живея с надежда hope, be hopeful; \живея с някого ( спогаждам се) get along with s.o.; ( имам полови връзки с) live with s.o.; \живея с чужди жени разг. womanize, be a womanizer; \живея самотно lead a solitary existence/life; \живея скромно live in a small way; \живея със спомени live in the past, live with o.’s illusions; live in a fool’s paradise; \живея чрез мошеничество live by o.’s wits; живеят като куче и котка they lead a cat and dog life; имам от какво да \живея have enough to live on/upon; с него не може да се живее he makes life intolerable; he is hard to get on with.

* * *

dwell ; live: I живея on the fifth floor. - Живея на петия етаж.; reside

* * *

{ə'пʌðə}
а, pron друг, различен, още един
in ANOTHER ten years след още десет години
ANOTHER Shakespeare/Edison, etc. втори/нов Шекспир/Едисън и пр.
taking one thing with ANOTHER взето заедно, общо, средно
you're ANOTHER! ама и ти си един!

* * *

{ъ'п^­ъ} а, pron друг, различен; още един; in another ten years сле

* * *

различен; друг;

* * *

* * *

another[ə´nʌðə] I. adj 1. допълнителен, още един; 2. различен; 3. равен на; подобен на; \another Shakespeare втори Шекспир; II. pron 1. допълнителен от същия вид; 2. друг; 3. подобен.

{ei}
I. 1. буквата A
from A to Z от начало до край от край до край, изцяло, напълно
2. A уч. оценка отличен
straight A ам. пълно отличие
3. A1 мор. първокласен (за плавателен съд), разг. първостепенен, превъзходен
4. A муз. ла
II. 1. indefinite article пред гласни и полугласни звуком (напр. a book, a union, a ewe, a yard, a one-volume book) (обикн. не се превежда)
2. един, една, едно (често не се превежда)
not A нито един/една/едно
not A word нито/ни (една) дума
3. за разпределяне на, за, в (често не се превежда)
he gets... A day/week, etc. той получава по... на ден/седмица и пр. /дневно/седмично и пр.
one pound A dozen (по) една лира дузината
four levs A kilo по четири лева килото
fifty lew A person по петдесет лева на човек
4. със собствени имена като, който прилича на
he thinks he is A Napoleon той се мисли, че е (като) Наполеон
5. (с all of) еднакъв, един и същ
they are all of A size те всички ca еднакви/една и съща големина
6. известен, някакъв
in A measure в известна/някаква стелен
in A sense в известен смисъл
7. някакъв, някой си
A Мr B. has come някой си г-н Б. е дошъл
A man is asking to see you някакъв човек иска да те види
they were killed to A man те бяха избити до един

* * *

{ei} n 1. буквата A; from A to Z от начало до край от край до край (2){ei} 1. indefinite article пред гласни и полугласни звуком (н

* * *

1 n - буквата A;- A уч. оценка отличен;- A1 мор. първокласен; разг. първостепенен, превъзходен;- A муз. ла;2 определителен член (обикновено не се превежда) напр. a book, a union, a ewe, a yard, a one-volume book;a fortiori; adv лат. с още по-голямо основание/причина; още по-решително.

* * *

* * *

A, a [ei] I. n (pl As, A's [eiz]) 1. буквата А; from A to Z от край до край, от началото до края, изцяло; напълно, от игла до конец (разг.), всичко, подробно, докрай, изведнъж, анблок; 2. уч. отлична оценка; straight \A ам. пълен отличен; 3. муз. ла; \A flat ла бемол; \A sharp ла диез; II. [ə, ei] 1. indefinite article пред съгласни звуци (напр. a pen); пред гласни звуци, а понякога и пред "h" в неударена сричка се употребява дублетната форма an (напр. an hour): what \A mistake каква грешка! what \A pity! колко жалко! 2. пред съществителни за брой: \A lot много; \A great many множество, много; \A hundred сто; 3. пред собствени имена: he is \A Mozart in composing в композирането той е (истински) Моцарт; 4. един и същ; of \A height с една и съща височина, еднакво високи; 5. известен, познат, точно определен, някакъв: in \A way в известен (някакъв) смисъл; 6. който и да е, всеки; \A man must eat човек трябва да се храни; 7. при означаване на очевидно мн.: many \A year много години; 8. някой си, кой да е, еди-кой си (разг.), неопределен [ei]; \A Mr. Smith някой си г-н Смит; III.[ə] ост., диал. = of; house \A wood къща от дърво, дървена къща, хижа; IV. aa [a:] шотл. = all; V. a- представка 1. със значение на предлога on: aboard на борда; aside настрана; 2. редуцирана форма на староанглийското of: anew, afresh наново, отново, пак, отначало, още веднъж, повторно, втори път; VI. prep ист., непр., смесено с indef. art. (в думи като: aglow, ablaze) всеки, за, на; three times \A day три пъти дневно.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)